Featured image for "Вплив імперії Габсбургів"

Вплив імперії Габсбургів

Не можу не згадати про одну австрійську родину Габсбургів, яка мала значний вплив на гісторію України. Так, не всі Габсбурги були “патріотами України”! Але один із них-Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген заслуговує на нашу увагу. Військовий діяч, політик, дипломат, поет, ерцгерцог династії Габсбургів, полковник Легіону українських січових стрільців це все про нього. Навчаючись в академії, Вільгельм почав серйозно цікавитися українською культурою – вивчав мову, читав книжки українських письменників і поетів, захоплювався творами Івана Франка, Тараса Шевченка, Василя Стефаника та інших. Зокрема, першою українською книгою, з якою він ознайомився, була “Історія України-Руси” Михайла Грушевського.

Моя бабуся казала мені, що життя складається з деталей. Ось одна подробиця про Вільгельма Габсбурга. 14-літній Вільгельм зайшов до графа Чарториського, який одружився з його сестрою, і сказав йому: “Ти мене обдурив, ти казав мені, що немає української нації, мови, культури, я в твою хату більше не зайду?” Сказав і дотримав слова. 3 цієї малої деталі ми впізнаємо велику людину. Вільгельм фон Габсбург, австрійський ерцгерцог, родич австрійського цісаря, обрав собі українську ідентичність і став легендарним полковником Василем Вишиваним, який боровся за незалежність України в часи Першої і Другої світових воєн.

Затятий мрійник і романтик, Вільгельм потерпав від поразок у політиці. Натомість як полковник Василь Вишиваний залишив яскравий слід в українській національній гісторії, ставши одним із очільників-націєтворців. У 1918 році йому пропонували очолити Український уряд.

У 1921 році вийшов збірник його віршів “Минають дні” українською мовою під псевдонімом Василь Вишиваний. У 1930-х роках він контактував з лідерами ОУН Євгеном Коновальцем й Андрієм Мірошником. Займався Вільгельм і бізнесом. Був власником лакофарбового заводу. Під час Другої світової війни жив у Відні. Як і всі Габсбурги, рішуче відмовився від співпраці з нацистами і перебував під наглядом гестапо. Після закінчення війни залишився в радянській зоні окупації Австрії. Сталінська розвідка вела за ним таємне стеження. У серпні 1947 року був арештований органами радянської держбезпеки й вивезений у Київ. 25 травня 1948 року Особлива нарада присудила його до 25 років ув’язнення в таборах. Помер від туберкульозу 18 серпня 1948 року в Лук’янівскій в’язниці Києва. Регабілітований 28 грудня 1989 року. Кому цікаво більше дізнатися про Вільгельма Габсбурга, рекомендую книжку англомовного гісторика Тімоті Снайдера “The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke” або українською “Червоний князь”. Період Габсбургів був дуже корисним для україномовних мешканців Австро-Угорської імперії, а іх наприкінці XIХ ст. нараховували до 13 %.